| ЗВІТ комісії військового пластування (КВП) за час від липня 2004 до серпня 2006 року |
|
I. Організація і повноваження.
A. Вступний огляд Комісія Військового Пластування (КВП) при ГПБ мала свій початок, як робоча група при КПР України, яка була створена в 2003 році для розробки РЕКОМЕНДАЦІЙ щодо розвитку військового пластування на терені України. Ця робоча група/комісія КПР України свою роботу тимчасово перервала, коли в Києві відбулися Збори КУПО, які винесли постанову в справі військового пластування. Виконуючи постанову останніх Зборів КУПО, ГПБ вирішила 22.05.04 створити КВП (текст цього та інших важливих рішень наводиться нижче) на базі вже існуючої комісії/робочої групи при КПР України, додавши до її складу представників КПС/країв. В результаті листування в липні-серпні 2004 року до складу КВП увійшли 6 членів із робочої групи при КПР України та по одному представнику від 6 країв, разом – 12. Три краї не подали представників: Словаччина – взагалі не відповіла; Польща – КПР повідомила, що в цей час не має нікого до КВП; Велика Британія – КПС повідомила, що в цей час не має відповідної особи до КВП, але підтримує позицію України та що "тепер в своїй державі мого б бути і військове пластування". На жаль, представник Аргентини від початку не відповідав на листи, і тому КВП звернулась до КПС, щоб це перевірити і, якщо потрібно, подати іншого представника. Але листи до КПС також залишились без відповіді, і КВП фактично цілий час працювала в складі 11 членів.
Б. Діючий склад КВП: пл. сен. кер. Орест Гаврилюк, ЧМ (робоча група КПР України) пл. сен. кер. Таня Джулинська (Канада) пл. сен. Костянтин Жук (робоча група КПР України) – заступник голови КВП ст. пл. скоб Симон Когут, V (Австралія) пл. сен. Юрій Кузьмович, ЧМ (Америка) пл. сен. Орест Мялковський, V (Німеччина) пл. сен. кер. Петро Содоль, ЛЧ (робоча група КПР України) – голова КВП ст. пл. скоб Андрій Чемеринський, СМ (Україна) пл. сен. Степан Шишка, ОХ (робоча група КПР України) ст. пл. Юрій Юзич, ОЗО (робоча група КПР України) – секретар КВП ст. пл. скоб Богдан Яцун, ОЗО (робоча група КПР України)
В. Повноваження 1. КПР України 29 жовтня 2001 року прийняла рішення "Про розвиток допризивної підготовки в Пласті НСОУ: КПР вважає за доцільне підтримати розвиток спеціалізаційного напрямку допризивної підготовки ("військового пластування") у виховній діяльності Пласту НСОУ. КПР уповноважує ст. пл. скоба Віталія Троця та підготовчий курінь УСП "Орден Залізної Остроги", у співпраці з усіма зацікавленими дійсними членами Пласту, розробити концепцію розвитку напрямку допризивної підготовки у виховний діяльності Пласту НСОУ та співпраці Пласту із Збройними Силами України і подати її на розгляд Малої Ради Скобиного Круга та Крайового Пластового Зїзду". 2. 7 КПЗ’їзд України, що проходив 19-21 квітня 2002 року, затвердив резолюцію: "КПЗ’їзд України підтримує розвиток військово-патріотичного виховання в Пласті НСОУ як окремого напрямку спеціалізаційного пластування відповідно до чинного законодавства, Статуту та правильників Пласту НСОУ". 3. КПР України 1 лютого 2003 року вирішила: "З метою вдосконалення різновидності пластування в Україні КПР постановляє створити робочу групу при КПР для розробки рекомендацій щодо розвитку т. зв. Військового Пластування в Пласті НСОУ. Призначити співголовами робочої групи пл. сен. К. Жука і пл. сен. П. Содоля (за згодою). В місячний термін заслухати звіт співголів щодо графіку роботи і складу робочої групи. Кінцевий термін подання рекомендацій – 1 червня 2003 р". Опісля, в травні у розмові з Л. Захарчишиним (Голова КПР) уточнено, що потрібно "унормувати Військове Пластування, щоб уникнути на майбутнє колізій, подібних до тих, які були на ЮМПЗ. Термін ролі не грає, склад комісії на розгляд співголів". 4. Пластові Вісті ч. 1/04 (84): "15-ті Збори КУПО доручають ГПБ вивчення питання про Військове Пластування на його відповідність до пластової методики виховання, з метою попередження негативних наслідків і уникнення зловживань у вихованні молоді". 5. Рішення КПР України від 22 травня 2004 року: "Доручити КПС звернутись до ГПБ з проханням пришвидшити розгляд питання військового пластування". 6. Рішення ГПБ від 22 травня 2004 року (сходини в той самий день, як КПР України): "Комісію в тій справі (себто військового пластування) треба залишити, щоб продовжувала працю, лиш змінити провід Комісії та доповнити цю комісію людьми з інших країв, спеціально пацифістичного наставлення. Треба звернутися до П. Содоля, щоб звернувся до країв, щоб делегували своїх членів та щоб перевів вибір нового голови Комісії". 7. Реакція КПС України в листі до ГПБ від червня 2004 року: "Звернути увагу на те, що праця комісії засадничо мала б вестися конструктивно, тому доцільно справу підготовки питань доручити позитивно зацікавленими особам, а справу остаточного рішення залишити за відповідним пластовим форумом (ГПР, ГПБ, ВРСК, КУПО)…" 8. В листі ГПБ від 6 липня 2004 року до П. Содоля повідомляється: "Для приспішення праці КВП ГПБ покликає Тебе на голову комісії та звертається до Тебе з проханням розпочати працю комісії негайно".
II. ДІЯЛЬНІСТЬ КВП
A. Спосіб діяльності комісії прийнятий на початку. Роботу проводили дорогою електронного спілкування засадничо у формі Збірних Листів від голови/секретаря до кожного члена КВП із реченцями відповіді на подані завдання. Більшість писала листи кирилицею і пересилала їх як закритий текст (attachment) форматом DOC або PDF. Порядок/кроки в листуванні: 1. Для обговорення кожного окремого питання чи документу голова/секретар початково розсилав збірний лист (часом із додатками) до кожного члена КВП із завданням продумати подане питання чи прочитати/простудіювати пересланий матеріал або проект документу. Окрім того, поодинокі члени КВП могли пропонувати додаткові питання/теми в рамках уповноважень КВП та основного завдання для розгляду цілою комісією. 2. Кожен член тоді був зобов’язаний до означеного реченця подати свої коментарі, думки чи пропозиції. ***Крок 1 та 2 на одну тему чи документ міг повторюватися аж до вичерпання дискусії. 3. Аж після остаточної спроби узгодження коментарів та пропозицій голова/секретар розсилав збірний лист із завданням голосувати "за" чи "проти" на поставлене питання чи документ. Оскільки КВП початково складалась із 12 членів, було потрібно 7 голосів "за", щоб затвердити представлений зміст документу чи питання. A коли кількість членів КВП змінилась, тоді для затвердження буде потрібно число, яке представляло більшість. 4. В кожному випадку, коли різниці думок не було змоги цілком узгодити, члени, які остаточно голосували "проти" затвердженого документу чи питання, мали можливість долучити свої аргументи/думки окремим листом.
Б. Протягом періоду вересня 2004 – серпня 2005 років КВП (з перервами на Помаранчеву революцію і вакації/табори) розглядала такі питання/теми: 1. Проєкт "Напрямні організації діяльности Військового пластування". 2. Проєкт "Спеіалізована III проба УПЮ на здобуття ступеня скоба-військовика". 3. Питання потреби ВП як окремої спец-ділянки у Пласті сьогодні. Помимо п’ятьох збірних листів і сотень сторінок машинопису до ніяких заключень на повищі теми не дійшло. Але в основному з’ясовано позиції/погляди поодиноких членів КВП на ці теми. Під час дискусій зауважено потребу точнішої інформації про становлення і розвиток спец-пластування у Пласті. Для того підготовлено короткий нарис під назвою "Юридичний стан спец-пластування у Пласті», який пізніше також появився як стаття у журналі "Пластовий шлях".
В. В періоді вересень 2005 - серпень 2006 КВП зосередилася в основному на створенні дефініції ВП. Це тому, що у висліді попередніх дискусій виринула потреба уточнити і узгіднити "дефініцію ВП", щоб усі члени мали однакове розуміння того, що вони підтримують чи заперечують. Така дефініція мала б пізніше, після схвалення, стати основою для документу "Напрямні організації і діяльности Військового пластування". 1. В ході дискусій виринули альтернативні назви для ВП, як: оборонне, лицарське, сухопутне, захисне, військово-захисне, військово-оборонне, оборонно-захисне. Але остаточно 80% голосуючих членів КВП підтримали назву "Військове пластування". 2. Головною темою сімох Збірних листів було узгіднення дорогою голосування і коментарів тексту дефініції ВП. Остаточно 70% голосуючих членів КВП підтримали концепцію дефініції ВП, яка подана внизу як залучник #1. 3. Рівночасно проходив процес устійнення тексту "Форми діяльности ВП на початковий етап". Це мали б бути перехідні/тимчасові положення до часу остаточного вирішення питання існування ВП. Остаточно 90% голосуючих членів КВП підтримали текст, який поданий внизу як залучник #2. 4. КВП вирішила також додатково подати на розгляд ГПБ та Скобиного Круга 4 рекомендації на теми, пов’язані зі спец-пластуванням у загальному. Ці рекомендації були підтримані 80-90% голосуючих членів КВП і містяться у залучнику #3.
Г. Незакінчені справи. Помимо двох років діяльності, КВП не закінчила всіх своїх проєктів. Ще залишилися на майбутнє опрацювання: 1. "Напрямні організації і діяльности Військового пластування". 2. Програма крайового вишколу провідників і інструкторів ВП. 3. Програма крайового табору ВП. 4. Проєкти нових пластових вмілостей для ВП.
ІІІ. ПІДСУМОК. 1. КВП вкінці таки проголосувала над питанням "Чи варто оформлювати Військове пластування (чи як би воно не називалось) як окрему спеціялізацію (в додатку до морського і летунського) у програмі УПЮ?" 60% голосуючих членів КВП відповіло "ТАК". Отже, маючи результати діяльності КПВ, представлені в залучниках / додатках, ГПБ може і повинна зробити хоч би переходове / тимчасове рішення про те, чи розпочинати процес формального оформлення ВП як окремої спец-ділянки в програмі УПЮ. 2. Тема ВП також повинна бути включена до програми Великої Ради Скобиного Круга, яка відбудеться в листопаді 2006 року. СКОБ!
пл. сен. кер. Петро Содоль, ЛЧ голова КВП
ЗАЛУЧНИКИ / ДОДАТКИ: 1. Дефініція ВП. 2. Форми діяльності ВП на початковий етап. 3. Рекомендаціяї КВП для вирішення ГПБ та Великої Радою СК. 4. Кінцеві коментарі поодиноких членів КВП, які забажали такі написати.
Додаток / залучник № 1 до Звіту Комісії військового пластування, прийнятий Комісією 4 серпня 2006 року
ДЕФІНІЦІЯ військового пластування
1. Військове пластування (далі також – ВП) є одним з напрямків спеціалізаційного пластування, додаткової ділянки виховної програми в УПЮ. В організаційних питаннях ВП взорується на постанову ГПБ від 15.05.1970, яка формально оформила напрямні для діяльності морського і летунського пластування.
2. Мета військового пластування – поширення серед зацікавлених членів УПЮ знань про військо та інші державні служби оборонно-рятувального характеру.
3. Завдання спеціалізації: 3.1 вивчення історії війська/збройних формувань України та інших держав, плекання традицій українського війська, збереження пам’яті про захисників України та їх пошанування. 3.2 ознайомлення з військово-прикладними видами знань і спорту, дозволених чинним законодавством країни замешкання чи перебування юнака/юначки. 3.3 ознайомлення з сучасними державними військово-оборонними та рятувальними професіями.
4. Програма спеціалізації, відповідно до своїх завдань, включає такі ділянки: 4.1 (програма для завдання 3.1): історія війська, історія збройної боротьби за Українську державу, минулі і сучасні українські військові традиції, охорона військових могил і пам’яток, відзначення подій української національно-визвольної боротьби, видатні українські військовики та пластуни-військовики, пластуни в збройній боротьбі за волю України. 4.2 (програма для завдання 3.2): орієнтування, картографія, сигналізація і зв’язок, перша медична допомога, самозарадність в природі, слідознавство, стеження, маскування, плавання, рятівництво, спортивна стрільба з індивідуальної вогнепальної зброї різних видів, спортивна стрільба з індивідуальної пневматичної зброї різних видів, тактичні теренові ігри за легендами з історії Українського Війська, правила доброї поведінки та манер. 4.3 (програма для завдання 3.3): 4.3.1 мета, завдання, організація і структура війська; головні напрямки і способи діяльності війська; права і обов’язки військовика; система військової освіти; військова служба і вишкіл резервістів; військове законодавство та міжнародне право (наприклад, Женевська Конвенція, Хартія прав людини ООН; військовий однострій і виряд; озброєння війська; вартова служба. 4.3.2 ознайомлення з рятівничою, пожежною, прикордонною службою, міліцією, цивільною охороною – службою в надзвичайних ситуаціях, охороною довкілля та природи, самоохороною.
5. Для реалізації завдань і програми військового пластування використовуються всі засоби і форми, які відповідають пластовій виховній і вишкільній методі, зокрема вмілості для третьої проби.
6. Учасниками спеціалізації є старше юнацтво, яке має ступінь скоба/вірлиці і також розвідувача/розвідувачки, віком від 15 років життя, які здають третю пластову пробу/етап.
7. Провідниками спеціалізації можуть стати члени УСП і УПС, які є членами КВ УПЮ та яким зараховано вишкіл провідників військового пластування для отримання кваліфікацій з проведення програми військового пластування для УПЮ.
8. Інструкторами військових занять у програмі військового пластування можуть стати члени УСП і УПС або приятелі Пласту, які можуть кваліфіковано провести навчання і перевірку вмілостей військового пластування для УПЮ, на підставі зарахованого фахового вишколу.
9. Головна і крайові булави УПЮ покликають реферeнтури для керування діяльністю спеціалізації. Кожна pеферентура спеціалізації діє в рамках рішень керівних органів Пласту на рівні КУПО і Краю. Референти військового пластування входять в булави УПЮ відповідного рівня. Праця Референта ВП включає такі обов’язки: а) організація осіб, які бажають бути провідниками, інструкторами та учасниками спеціалізації ВП (укладення реєстрів, сходини, наради тощо), б) оформлення спеціалізації ВП в Краю (розробка проектів рішень, програм заходів тощо), в) планування, організація та проведення діяльності в рамках військового пластування.
10. Безпека та обмеження. 10.1. Проведення заходів з військового пластування передбачає дотримання належного рівня техніки безпеки, передбаченого державним законодавством і рішеннями відповідних керівних органів Пласту. 10.2. Неповнолітні учасники практичних занять ВП мусять представити перед допуском їх до таких занять письмову згоду батька/матері/опікуна. 10.3. Так зване “відтискання” дозволене тільки у випадках, коли цю фізичну вправу/заняття виконує цілий табір включно зі своїми провідниками та особливо особою, яка подає цю команду/доручення.
Додаток / залучник № 2 до Звіту Комісії військового пластування, прийнятий Комісією 4 серпня 2006 року
Форми діяльності військового пластування на початковий етап
Це рекомендації на перехідні/тимчасові положення, коли ГПБ вирішить розпочати формальний процес затвердження цієї спеціалізації:
1. Напрямні для діяльності та зміни чи доповнення до напрямних ВП устійнює ГПБ при допомозі Проводу Скобиного Круга та окремої комісії чи референтури згідно з процедурою, затвердженою 8-ми Зборами КУПО в 1980 році. 2. На терені краю ВП є дозволене, якщо КПЗ’їзд окремою постановою затвердив цю діяльність. Відповідальним за проведення і нагляд є Крайовий комендант УПЮ або покликаний ним для цього окремий референт, який при допомозі провідників та інструкторів ВП координує, організує і проводить заняття ВП, затверджені КПС/КПР. Деталі в Напрямних. 3. У початковому етапі введення ВП на терені краю і до часу остаточного формального затвердження напрямних ВП дозволяється діяльність/заняття тільки на крайовому або міжкрайовому рівні, кожне затверджене відповідною постановою крайового або головного пластового проводу.
Дозволені заняття: 3.1 Започаткування реєстру в КПС тих скобів і вірлиць, які бажають займатись ВП. Додатково і виїмково можуть реєструватись 15-17-літні розвідувачі/чки, які вже розпочали третю пробу і представлять заяву їхнього зв’язкового/ї про те, що участь в окремих заняттях ВП не перешкодить успішному закінченню третьої проби на ступінь скоба/вірлиці. 3.2 Крайовий вишкіл провідників та інструкторів ВП згідно із програмою, рекомендованою КВП. 3.3 Одно- чи дво-тритижневий крайовий табір ВП з програмою, рекомендованою КВП. 3.4 Одно-дво чи триденне заняття ВП, переведене крайовою референтурою ВП на терені однієї округи, регіону чи цілого краю для відвідин військових частин чи історичних пам’яток/могил/місцевостей або для вивчення матеріалу вмілостей “Військовик” чи інших вмілостей ВП та їх перевірки. 3.5 Методична праця провідників та інструкторів ВП (розробка програм занять, проектів вмілостей ВП) в рамках, визначених Дефініцією ВП.
Додаток / залучник № 3 до Звіту Комісії військового пластування, прийнятий Комісією 4 серпня 2006 року
ОКРЕМІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Комісії військового пластування (КВП)
Про деякі аспекти спец-пластування, які стосуються ширшої пластової діяльності для представлення на розгляд ГПБ та Скобиного Круга
1. КВП стверджує, що будь-яка спеціалізація є додатком до всебічного самовиховання і тим самим до обов’язкової програми 3-го етапу чи проби.
2. КВП стверджує, що пластові спеціалізаційні ділянки не можуть приготовляти спеціалістів будь-яких рівнів відповідного фаху.
3. КВП стверджує, що під час будь-якого пластового табору чи заходу вишколені пластові виховники повинні проводити левову частку програми, а інструктори-спеціялісти з-поза Пласту, якщо таких потрібно, мали б відігравати відносну малу, додаткову ролю.
4. КВП стверджує, що потрібно покликати окрему міжкрайову комісію чи постійну референтуру при Проводі Скобиного Круга для перевірки основної концепції та ролі спец-пластування в програмі УПЮ, як подано в Правильнику УПЮ, постанові ГПБ від 15 травня 1970 року та інших документах, а далі для евентуального осучаснення/устійнення рамок діяльності морського та летунського пластування та потреб створення нових ділянок спец-пластування в УПЮ.
Додаток / залучник № 4А до Звіту Комісії військового пластування
Коментарі Богдана Яцуна до підсумків праці Комісії військового пластування (КВП)
1. У відповідності до доручення ГПБ Комісія військового пластування випрацювала головні дефініції, засади, засоби і обмеження, які дозволяють впорядкувати розвиток військової спеціалізації в Пласті у відповідності до пластової виховної методики, пластового Статуту і правильників, державного законодавства і вимог безпеки.
2. Хочу висловити велику подяку усім членам КВП за працю, відверту дискусію і небайдужість, а голові Комісії за зразкову організаційну працю.
3. Звертаю увагу членів ГПБ та пластового загалу на окремі пропозиції, які з огляду на брак достатньої підтримки не були включені в кінцеві рішення КВП, однак є суттєвою частиною програми і змісту військової спеціалізації: 3.1. До програми спеціалізації, що відповідає завданню ознайомлення з військово-прикладними видами знань і спорту (т. 3.2, 4.2) не було включено такі ділянки: А) Cпортивна боротьба різних видів, зокрема українські національні бойові мистецтва, зокрема самозахист (підтримали 6 членів КВП) Б) Пейнтбол (підтримали 5 членів КВП) В) Парашутний спорт (підтримали 5 членів КВП) Вважаю це непорозумінням, бо такі заняття проводяться в різних національних скаутських організаціях, які є членами Світової Організації Скаутського Руху, зокрема Польща, Росія, США. В Пласті в Україні вправляння самозахисту або спортивної боротьби є традиційною ділянкою програми значної кількості юнацьких таборів. Г) Навчальні стрільби з індивідуальної бойової зброї під наглядом уповноважених державних і військових установ та на їх території (підтримало 4 члени КВП) В Україні такі заняття для 15-16 річних юнаків проводяться відповідно до державної програми виховання і освіти молоді (державна «Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», 29.10.2003). Від 2003 р. пластуни в Україні щороку брали участь у таких заняттях (табір «Легіон»). 3.2. Подавалася пропозиція дозволити участь у військовій спеціалізації юнакам від 14 років, які складають другу і третю пластові проби (підтримали 3 членів КВП) або ж юнакам від 12 років, в порядку складання вмілостей військового пластування до кожної з пластових проб, відповідно до їх вікових фізичних і духовних можливостей. Однак серед членів КВП знайшов підтримку традиційний підхід, який діє у морській чи летунській спеціалізації і дозволяє участь лише третьопробникам від 15 років. Очевидно, це пов’язано з розумінням більшістю членів КВП ролі спеціалізованого пластування, як додатку до виховної програми Пласту (Рекомендація КВП ч.1). Це також відповідає концепції спеціалізаційного пластування, схваленій ГПБ 15.05.1970. Однак на мою думку (підтримало 3 членів КВП) спеціалізаційне пластування є не додатком до пластової виховної програми, а невід’ємною частиною пластової виховної програми, одною з форм і засобів цієї виховної програми. Про це писав Олександр Тисовський: «Спеціялізаційне пластування має тоді справжню вартість для самовиховання юнаків, коли завжди мають на увазі, що це тільки особлива, найбільш підхожа для їхніх зацікавлень форма пластування, а не якась ціль сама для себе.» (Життя в Пласті. С. 524-526). У пластовій виховній програмі можна виділити 2 частини: загальну і зобов’язуючу усіх юнаків (вимоги проб) і спеціалізовану, на вибір юнацтва (вмілості, які доповнюють проби, часто відповідно до рівня складності, наприклад: перша допомога 1,2,3). Спеціалізаційним пластуванням якраз і є весь комплекс різноманітних вмілостей до кожної проб (а не тільки морська і летунська третя проби), і воно є не додатком, а важливою частиною та виховним засобом пластової виховної програми. В скаутських організаціях Польщі, Канади, США є великий розвиток спеціалізаційних програм і відділів різного віку. В спеціалізаційних програмах вони бачать форму і засіб для реалізації пластової мети, для «всебічного самовиховання», «передачі вартостей», а не перешкоду для цієї мети. Думаю, що ГПБ і Скобиному Кругу потрібно уточнити розуміння змісту і ролі спеціалізаційних програм в Пласті і питання участі в них юнацтва, в рамках кожної з проб.
4. Оскільки дискусія навколо затвердження військової спеціалізації на рівні КУПО ще триває, вважаю за необхідне навести кілька головних аргументів на користь розвитку військового пластування в Україні: 4.1. Скаутська і пластова виховна метода передбачає виховання юнаків через «поступальні і заохочувальні програми» різноманітної діяльності, які реалізуються відповідно до зацікавлення юнаків, розвивають корисні навички і заохочують службу своїй країні («Основоположні засади» СОСР, 1977). Одною з таких програм може бути військова, спрямована на ознайомлення юнаків з військом, оборонно-рятувальною діяльністю і установами. 4.2. Розуміння обов’язку вірності Батьківщині та обов’язку перед іншими в Пласті і скаутінгу включає виховання готовності громадян до справедливого захисту інтересів своєї спільноти та загальнолюдських вартостей у мирний час і в разі потреби у воєнний час. Про це також писав засновник Пласту Олександр Тисовський в своєму головному посібнику “Життя в Пласті”: “Молодь кожного народу мусить бути готова до збройного захисту своєї Вітчизни”. В минулому і тепер, дорослі пластуни і скаути інших націй, при потребі збройно захищали і захищають свої країни чи примирення в інших країнах. 4.3. Військова спеціалізація ведеться у повній відповідності з пластовою виховною методою і програмою. Її змістом з знайомство пластунів з військом і оборонно-рятівничою в рамках пластової методики, а не перенесення військової методики і вишколу в Пласт. Зокрема це стосується питання ставлення до особистості, дисципліни, підпорядкування, які суттєво відрізняються в скаутінгу і війську. 4.4. В конституційних документах Світової Організації Скаутського Руху немає виключення знань про військо, оборонного змісту з переліку вмілостей, які можуть здобувати скаути. Скаутські організації інших держав, які входять до СОСР, здійснюють виховні програми у напрямку військової спеціалізації у співпраці з арміями своїх держав, зокрема скаути США – „Boy Scouts of America”, польські карцери – “Zwazek Harcerstva Polskiego”, російські скаути – “Российская Ассоциация Навигаторов/Скаутов”. Тому вважаю твердження про те, що військова спеціалізація стоїть на перешкоді вступу України в СОСР необґрунтованими. 4.5. Розвиток військової спеціалізації в Пласті в Україні викликає значне зацікавлення серед пластового юнацтва та виховників від 1996 року. З того часу щорічно відбувається крайовий юнацький табір військового пластування “Леґіон” (відбули близько 300 юнаків), проведено інші виховні заходи, доопрацьовано і апробуються вмілості “військовик” для УПЮ, формується актив виховників-провідників та інструкторів ВП. 4.6. Розвиток військової спеціалізації в Пласті в Україні відповідає чинному законодавству (державна «Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», 29.10.2003) і знаходить підтримку відповідних державних та військових установ України. 4.7. Розвиток військової спеціалізації в Пласті в Україні схвалено рішенням 7-го Крайового Пластового З’їзду, 2003 р. 4.8. Дотепер заходи військової спеціалізації в Пласті в Україні проводяться на належному рівні дотримання правил техніки безпеки, зокрема при проведенні занять зі стрільби, спортивної боротьби та інших військово-прикладних занять.
5. Свої коментарі хотів би завершити візією розвитку Пласту в Україні через десять років. Ми будемо мати сильну і незалежну організацію, із значною кількістю членів в усіх областях країни, що матиме достатню моральну і матеріальну підтримку в своєму суспільстві, і буде популярною серед дітей і молоді завдяки своїй гуманістичній ідеї, життєздатній виховній методі та цікавій осучасненій програмі, що включатиме також десятки різноманітних спеціалізаційних програм (спортивних, туристичних, екологічних, господарчих, суспільних, мистецьких, технічних, релігійних тощо), одною з яких буде військова або оборонна.
Додаток / залучник № 4Б до Звіту Комісії військового пластування
Коментарі ЮРІЯ ЮЗИЧА до підсумків праці Комісії військового пластування (КВП)
1. Оформлюючи пластові спеціалізації (вмілості) потрібно реформувати застарілий Правильник вмілостей. Спеціалізована програма Пласту, яка є доповненням до основної (див. Правильник пл. Проб/етапів), відповідно до зацікавлень юнацтва, вже давно оформлена в Правильнику пластових вмілостей. Реально окрім морської і летунської спеціалізації (всі вмілості розраховані на третю пробу, окрім, чомусь, “Якірництва”) Правильник вмілостей де-факто визначає рамки мистецької і спортивної спеціалізації (в т. ч. для Першої і Другої проби!). Є ще вмілості “практичного пластування” і “домашньої зарадності”, які умовно можна трактувати як відповідно “лісову” та “економічну” спеціалізації. Перші пластові вмілості (див. “Життя в Пласті” 1921 і 1961 років) вимагались тільки з другої проби (щось подібне маємо зараз із думкою, що “спеціалізовані” вмілості можуть бути тільки на третю пробу). Однак час зробив своє – з’явились вмілості (вдумайтесь в назву, походження, цього слова!) починаючи з першої пластової проби. Досвід пластових таборів в Україні показує, що всі (!!!) спеціалізовані табори, загальною чисельністю в близько 500 членів УПЮ, вимагають наявності ступеня учасника і вище, а також часто вікового обмеження (з 15 років). І це правильно. Водночас давно стоїть дискусійним питання – яким має бути процент співвідношення основної пластової програми до програми, передбаченої пластовими вмілостями (чи точками, які ще не оформленні в проекти вмілостей, хоч давно корисно було б це зробити). Умовно можна говорити про співвідношення 70 до 30% для учасників і 50 на 50% для розвідувачів. Але це вже інша тема...
2. Спеціалізовані гуртки є ефективним доповненням пластової самовиховної програми. В нашій дискусії звучали думки про те, що окремі спеціалізовані гуртки так ніколи і не розвинулись, а тому це питання є малоактуальним. З цієї нагоди хочу зацитувати Звіт Голови В.П.К. на 2-й Верховний Пластовий З'їзд від 22 грудня 1925 р (див. Історію УПУ Сірого Лева): “ВПК старалася вплинути на орґанізування гуртків спеціялістів по курінням. І так по куріням гуртків спеціалістів є: наколесників, мячевий, виробу пасти, світливців, літературний, вістунів, піонірів, ратівники, сигналісти у 1-му куріни, організаційний, швальня, крамниця, переплетничий, драматичний, фотографічний, спортовий, сигналізаційний і санітарний у ІІ-му куріни, – руханково-спортовий, ратівничий. сигналізаційний, комітет будови пл. Дому у ІІІ-му куріни, – крамниця у ХІІІ-му куріни, – музичний, переплетничий, молочарський, щіткарі, ратівники, танцюристи, орхестра, сигналізаційний, картографи у V-му куріни, – крамниця, швальня, позичкова каса у VП-му куріни, – смичкова орхестра, мандоліністи у ХІ-му куріни – орхестра, курс крою і шиття, драматичний, спортовий літературний у XII куріни, – есперантський, світливців, легкоатлетичний, мандоліністок, хор, курс шиття білля у ХІП-му, спортовий, столярський, переплетничий у ХV-му куріни, – спортовий, світливців, драматичний, туристичний, музичний, філятелістичний, санітарний, сигналізаційний у ХVІ-му куріни, – столярський, шевський, переплетничий у ХVП-му куріни, – мячевий, малярський, че-пурня, переплетничий, піонірський, самаританський, стрільців, світливців у ХVІІІ-му куріни, – драматичний, кооператив, сигналізаційний, ратівничий у ХХ-му куріни; столярський варстат і переплетничий у ХХІV-му кур.; пл. ро-бітня різьбарсько-столярська у ХХV-му кур. – фризієрня, спортовий, переплетничий, шевський, артистичний у ХХVІІІ-му кур. – кошикарський, різьбарський, ровери-сток, виріб пасти у ХХХІІ-му кур. – есперантистів і аматорський у X 40-му кур.; килимарський варстат у 44 курені, драматичний у 45-му кур. – крамарня і ощадня у 46 кур. – літературний, музичний і робітня постолів у 47-му кур. Ось чого можна досягнути, коли є бажання!!! Дивно, чому в 20-х роках спеціалізаційні гуртки були дуже рекомендованою частиною пластової ситеми виховання, яка дала нам сотні прикладів для наслідування в пластовому і суспільному житті, а тепер такі ж гуртки якось нашкодять цьому ж виховному процесу?!.... Хочу зауважити, що в деяких станицях в Україні діють пластові журналістські, етнографічні і театральні гуртки. В наших друзів харцерів кожен четвертий курінь юнацтва є спеціалізованим! При бажанні спеціалізовані гуртки та курені ефективно доповнять пластову програму самовиховання.
3. Спортивна боротьба – невід’ємна складова лицарського самовиховання. До завдань військового пластування, які відкинула комісія, потрапила “спортивна боротьба різних видів”. Однак відомо, що вмілість “Борбництво”, яка включала “знання шерму або боксовання або Джію-Джідсу, знання гонорового кодексу і законів” була ще серед перших пластових вмілостей в підручнику Дрота “Життя в Пласті” 1921 року. А проіснувала ця вмілість до таборів Ді-Пі включно. Свого часу “Молоде життя” публікувало пропагандивні статті на тему “Пласт і бокс” чи “Джіо-Джітсу такого-то юнацького куреня” із відповідними ілюстраціями. Сьогодні в Україні багато юнаків займаються різними видами спортивної боротьби і було б добре це їхня зацікавлення стимулювати відновленою вмілістю. Сподіваюсь, що в кінцевому варіанті Дефініції це завдання таки з’явиться.
Додаток / залучник № 4В до Звіту Комісії військового пластування
Коментарі Тані Джулинської до підсумків праці Комісії військового пластування (КВП) І. Вступ
1. Склад КВП. Склад КВП не відзеркалює членство Пласту загально: є лише одна пластунка і велика частина членів пов’язана з “військовим ділом”. Куди Пласт прямує, це справа пластунів і пластунок загально. Ті, що будуть розглядати рекомендації КВП повинні брати це до уваги.
2. Піддержую пропозицію пл. сен. Петра Содоля запропонувати окрему комісію переглянути концепцію спец-пластування. Тут можна б також говорити про спортові і лещетарські табори. В Пласті в загальному занедбана аналіза програм.
ІІ. Чи Пластові потрібне Військове Пластування (ВП)?
Моя відповідь – НІ. Ось мої арґументи: 1. Коли пластуни оцінюють будь-яку програму, не важливим, що до тепер діялося чи діється у Пласті, не важливим, що в будь-якій скавтській організації діється, важливим є питання: Яку Україну пластуни собі уявляють, які її потреби і яку ролю Пласт має у цьому відіграти? Якщо Україна має стати демократичною, европейською країною з модерною економією, потрібно організації, яка плекає “всебічне самовиховання” і демократичне провідництво однаково для дівчат і хлопців. Це збігається з метою скавтського руху, до якого, я думаю, Пласт повинен формально належати. Нам потрібно зосередити нашу увагу над перевіркою засобів, які найбільше корисні для осягнення нашої мети в сьогоднішних обставинах, на базі сьогоднішного знання і практики у світі і беручи під увагу наші спроможності 2. У Статуті КУПО пише, що в Пласті відбувається ‘всебічне самовиховання’. [Пласт організація української молоді для патріотичного, всебічного самовиховання.] Якщо хтось хоче міняти напрям, повинен представити причини і, якщо загал погодиться, міжкрайовий Пласт повинен би змінити Статут. 3. Тому, що військо є потрібне в дрежаві, не значить, що Пласт має конечно займатися цією ділянкою, так як не займається цілим рядом корисних, потрібних ділянок. Неґативне наставлення до ВП не обезцінює важливість військової професії. Військова професія є важливою і в Україні потрібно патріотичних, характерних членів збройних сил. Але потрібно й патріотичних характерних політиків, юристів, урядовців, економістів, підприємців, спортовців, співаків тощо. Вартості і вміння, які в Пласті можна набути або/і поглибити є корисні для будь-якого життєвого шляху. Пластуни, що хочуть працювати з молоддю, щоб пропагувати військове діло повинні створити окрему від Пласту організацію. Пласт треба залишити для “патріотичного, всебічного самовиховання”. Тоді одна і друга організація може приділити повну увагу своїй меті без суперечок і перешкод. (Мої думки щодо патріотизму, всебічного самовиховання подаю нижче.) 4. Казати, що впорядку творити ще одну спеціялізацію тому, що дві вже існують, без того, щоб перевірити яка з тих дві була до тепер користь, мені виглядає небажаним. (Мої думки щодо спец-пластування подаю нижче.)
Що значить “військове”1. На початок дискусії в КВП, ВП було представлене як початок військової професії. Військові зайняття включали вміння урудувати різною зброєю вживаною українським військом. Справді сучасний юридичний стан спец-пластування не охоплює такий вид ВП. Пластове спец-пластування відноситься до рівня гоббі. Ціль будь-якого спец-пластування або вмілостей на різні теми є і завжди була — представити дітям різні ділянки на рівні гоббі або зацікавлень, НЕ як вступ до ПРОФЕСІЇ. Будь-яка програма скавтінґу/Пласту це тло до набуття вартостей. Очевидно пластові програми часом стимулюють вироблення різних гоббі або й стають вступом в якусь професію, але ціль напр. співу не є початок вироблення професійного співака. [Помимо існування різних спец-програм з давна, ціль скавтінґу сьогодні є “навчити вартості”. Це висловив д-р Жак Морельйон, бувший Генеральний Секретар Світової Організації Скавтського Рухуне, до представників Скавтів Канади кілька років тому. ] 2. КВП прийняла компромісову версію ВП. Для мене у прийняті дефініції ВП є дві частини: (а) (і) Частина мети – “вивчати історію”, “плекати традиції”, “зберігати память”. Це можна робити в рамках загальної пластової програми. Пощо цілої спеціялізації? Всі покоління пластунів вшановували в якийсь спосіб українських героїв/вояків, які обороняли український нарід державу. На приклад, на першому таборі Золота Булава в Україні, я особисто відповідала за програму вшновлення пам’яти поляглих членів УПА на Волині. Самі юнаки і юначки приготовили 15-хвилинну програму. Всі були зачаровані. Вони цей момент сильно пережили. Ми все осягнули: і плекання вартостей, і плекання самовиховання і плекання пошани до героїв/вояків, які обороняли свої землі і свій нарід. До цього всього не потрібно ВП.
(іі) Частина засобів – підставово тіловиховання, плекання спритности, поняття порядку. Теренові гри, впоряд тощо —це традиційні пластові засоби вживані загльно в програмах. До цього не потрібно ВП. (б) Друга частина (і) ... завдання — організація і структура війська; головні напрямки і способи діяльності війська; права і обов’язки військовика; система військової освіти; військова служба і вишкіл резервістів; військове законодавство та міжнародне право (наприклад Женевська Конвенція, Хартія прав людини ООН); військовий однострій і виряд; озброєння війська; вартова служба. Вмілість на якусь тему переведена тут і там предсталяє ділянку, як пересічну частину життя. В рамках ВП військовій професії присвячується особливу важливість і тим самим в очах багатьох буде інтерпретоване як пропагування професії. У Пласті вояки представлені як герої, які оборонюять український нарід і українські землі. Але військо може бути вживане по-різному – для оборони перед чужими державами чи силами, але також для оборони автократичних провідників перед тими в державі, що хочуть зміни. Щоби вояк вмів розрізнити накази, потрібно, щоб до війська входили зрілі люди з виробленими вартостями і хребтом. Діти потребують самовиховання в рамках позитивних вартостей, щоб набути позитивні переконання і хребет. Військове вміння набудуть у війську. (іі) Щодо засобів – прийнята версія ВП включає вживання вогнепальної зброї ... спортивна стрільба з індивідуальної вогнепальної зброї різних видів, спортивна стрільба з індивідуальної пневматичної зброї різних видів,... Для декого стріляння – це спорт і потрібне вміння для мисливців. Є багато репортажів поліції і психологів, які твердять, що некорисно дітям давати оружжя в руки. Сказати, що стріляння є також спортом, справді замало. Ми всіх спортів так не пропагуємо, можемо відкинути і стріляння. Підставове питання завжди мусить бути, який вплив наші програми мають на здоровий психічний ріст дітей і на безпеку. У війську ціль стріляння є вбивати людей, тобто засіб для полагдження конфліктів силою. Молодь треба вчити, як полагоджувати конфлікти мирно. Ледви чи на “військовому” таборі когось переконається, що йдеться про спорт/мисливство радше ніж про військове діло – вбивство людей.
ІІІ. Пов’язані теми1. Провідник у ПластіЄ питання, якого провідника Пласт хоче плекати. Військове виховання в будь-якій країні справді не плекає демократичних провідників. Військо потребує велику дозу автократії. Чи пластунам всюди не потрібно виховуватися із справжнім зрозумінні поняття демократії?Також, військові табори імітують “військову організацію” і вчать молодих сліпого послуху, замість того, щоб вчити їх думати і демократичного провідництва.
2. “Військовий патріотизм”В ориґінальній пропозиції на Спеціялізовану ІІІ-у пробу був постійно вживаний термін “військовий патріотизм”. Творилося вражіння, що військовий патріотизм якось “спеціяльний” – кращий. Нема сумніву, що суспільство має бути вдячне тим, що ставлять себе в особливо загрозливі ситуації, щоб обороняти всіх, але ті, що посвячують своє життя (або і частину життя) для творення добра у суспільстві теж патріоти.
3. ... героїчне минуле Пласту Ми всі горді з того, що пластуни вступали до ОУН і УПА, але Пласт не був частиною цих організацій і не є їхнім нащадком. Також не можна казати, що ті що не вступали в ці організації не були корисні українському народові. (Життя Цьопи Палій, яка ціле життя посвятила вихованні молоді в Пласті і поза Пластом, не менше цінне ніж життя Ірини Козак, яка була членом УПА. І одній і другій свого часу грозив арешт. Уважаю, що можемо бути горді за одну і другу.)
Поняття “служби Україні” Чи може (Пласт) вже виродився з героїчної організації у щось аморфне, ... не здатне на чин! На чин в ім’я України! ТД — Є інші “чини в ім’я України” в додатку до військових. Подаю кілька прикладів пластунів. Їхні чини може не “героїчні”, але придалися Україні в боротьбі за незалежну державу. Орест Субтельний, історик, написав “Історію України” в англійській мові ще в той час коли ніхто в Північній Америці так дуже не цікавився Україною. Ця праця не виглядала дуже многонадійною ні на славу, ні на фінансову заплату. Але світ змінився 1991 року. Раптом репортери, науковці, бібліотеки стали зацікавлені новою Україною і хотіли інформацій. Як добре, що діставали інформації від пластуна радше ніж нащадків “білих” росіян, які посилися в ЗСА і займали багато важливих позицій і в адміністрації і по університетах. Данило Струк, 1940 – 1999 р., професор університету, вчив українську мову, поет, довголітний редактор англо-мовної Енциклопедії України. Коли Данило вступав на університет, він вагався чи вступати до West Point ( і тим самим у військову професію), бо він хотів продовжувати боротьбу батька, який загинув 1941 року у Львові з рук більшовиків. “ Чи Тобі не краще воювати словом?” спитав його один професор Гарварду. Данило вступив до Гарварду на українську літературу. Англомовна Енциклопедія України придалася у розповсюдженні інформацій про Україну в часі, коли молодій державі потрібно було підтримки світу. Андрій Вітер, член канадського парляменту 1991 року, подбав, щоб Канада сей час признала нову самостійну державу. (Канада була друга після Польщі і це мало вплив на уряд ЗСА.) Борис Вжеснєвський, член канадського парляменту 2004 року, подбав, щоб Канада домагалася справедливих виборів в Україні і післала поважне (до того часу нечуване) число спостерігачів на вибори. Одночасно був тиск на сусіда України не мішатися. 4. Спец-пластування1. Спеціялізація для молоді. Тема спеціялізації для молоді є широко студійована і дискутована, головно у відношенні до програм у школах. В загальному є узгіднення, що молода людина потребує розвитку у різних ділянках, не лише у ділянках особливої здібності чи зацікавлення. В кінці інженери потребують вміти писати а письненники числити чи вживати комп’ютер. Всім потрібне тіловиховання і здалобся хоч “зелене поняття” з ділянок мистецтва, а щоб стати повноцінними одиницями, всім потрібно плекання характеру та духовости. Не корисно звужувати пластову програму. 2. Спеціялізація у Пласті. В Канаді летунська і морська спеціязація (яко окремий вид пластування) завмерли природно, а в ЗСА здається в дорозі до занепаду. Чи хтось дивився на стан і користь спеціялізацій в Україні? Чи вони додають, чи перешкаджають всебічності?3. Спеціялізація манить і юнацтво (головно старше) і виховників. Щоб бути зацікавленими, старші мусять самі творити “свої” (тобто ними придумані) заняття, програми і їх самі виконувати. Найлегше є відкинути, те, що тяжче приходить, що менше цікавить і залишити лише “спeціялізацію”. Зі сторони виховників – молодших легше провадити, за них так багато ще треба зробити, а старших заохотити до всебічного самовиховання багато складніше. Є легше самому зробити ніж бути дорадником чи ментором (в північноамериканському поняттю). 4. Творення спеціялізаційних гуртків з членів нормальних гуртків ні в Канаді ні мабуть в ЗСА не виказалося корисним. В Україні кажуть, що виходить. Але якщо є лише 25-30 скобів і вірлиць річно, чи спеціялізаційні гуртки не стали заміною різноманітних проєктів Третої Проби? Вживати нормальну програму для тих, що особливо амбітні і вибиваються, не корисно. На те є ступені гетьманських скобів і вірлиць.
5. Інші причини вживані на потребу військового пластування. Молодь хоче “війська” Є частина молоді, головно хлопці, які люблять військові заняття. Правда, але багато дітей любить спорт, музику тощо. Підставово велика частина молоді, любить фізичну активність і змаг зі собою – ‘що я потрафлю’. Яке специфічне заняття є популярне залежить від довкілля. В Канаді хлопці хочуть грати гокей, в Европі копаний м’яч, в ЗСА бейсбол. Тільки тому, що молодь чимсь зацікавлена, не є причиною це заняття конечно впроваджувати у Пласт. У Північній Америці комп’ютерні гри де стріляють були б дуже популярні. Проти них боряться міліони батьків, учителів, вихователів. Органзація має рішити, що є корисно плекати і знайти цікавий спосіб це виконати. Проблеми з молоддю... батьки бажають військове виховання для своїх дітей. ТД — В модерному світі (так, як у всіх століттях раніше) є проблеми з молоддю. Над питанням, “що робити”, застановляються батьки, школи, суспільства й нема легкої розв’язки. Але деякі твердження можна робити: не можливо молодь “сховати” від світу. В один чи другий спосіб молоді люди будуть знати про алькоголь, наркотики, секс тощо і знайдуть доступ до всього, як схочуть. Сама строга дисципліна, а тим більше будь-який табір, що пробує щось накинути, мало допомагають. Дітям треба допомогти виховатися так, що б вони самі вміли і хотіли робити “добрі” рішення, корисні для них і для суспільства. Діти потребують постійної уваги від батьків (мами і тата); батьки потребують знати де їхні діти є, що вони роблять і з ними про це дискутувати; дітей треба постійно унапрямлювати; дітям треба представити виразно сказані правила, які всі дотримуються. Нема легкої дороги до виховання дітей. [Попередній консервативний онтарійський уряд впровадив табори з острою дисципліною для молоді, з якою були проблеми. (Знані як “boot camps”.) Відбуття такого табору поголовно НЕ змінило поведінки молоді, яка цей табір відбула.]
6. Щодо фізичної силиВП потрібне, щоб плекати фізичну силу для “захисту” держави.] ТД — Пласт повинен плекати поняття всебічного тіловиховання для всіх хлопців, дівчат і дорослих на життя. Tренування однієї ділянки не є завданням Пласту. Навіть щодо війська, модерна зброя вимагає більше думання і спритности ніж фізичної сили, отже не потрібно обмежувати ролю захисту чоловікам. А до всілякої підпільної боротьби/служби жінки особливо надаються. “Бабський” Пласт “нормальний Пласт це ‘бабська’ організація”. ТД. Для декого в Україні потрібно ВП, бо програма, яка не є “бабська” (щось негативного), а “мужиська” бо плекає (фізичну) силу є щось кращого/вищого. Для інформації пластунів України, в модерному світі фізична сила давно перестала бути вирішальною для успіху у житті. Модерний світ вимагає освіти, творчости, ініціятиви, а стабільні супружжя вимають вміння співжиття партнерів. Сподівання на вищість фізично сильнішого приводить переважно до неуспіхів чи в родині чи в суспільстві загально. 7. Спеціялізований табір з військовою тематикоюЧи існує офіційна спеціялізація чи ні, “військові” табори відбуваються. Які повинні бути елементи таборів з військовою тематикою? Напр. чи обов’язково має бути здорове таборування: дах над головою, здорове харчування, дотримування правил гіґієни? Чи елементи самовиховання мали б бути обов’язковими? (Є англійська пословиця “the devil is in the details”, суть є в детайлях.) Питання табору Легіон. Під час дискувій про ВП, табір Леґіон був представлений, як щось позитивного. Мовляв ми вже маємо позитивний приклад ВП. Ніколи не було мови про те, що можливо колись щось було невпорядку, але були консеквенції і проблеми були направлені. Може й були. Але я думаю, що цей табір повинен бути перевіриний. Про табір Леґіон я чула від інших. Ось один приклад. Моє інтерв’ю з юнаком з України, учасником табору Леґіон Юнак висловив такі думки:
ТД: “Початкуючі військові табори часто описують, як ‘boot camp’ (тобто мають багато муштри.) Чи можна характеризувати табори Леґіону, як ‘boot camps’?” Відповідь: “Так.” В мойому розумінні, на “boot camp” багато самовиховання ні скавтської методи загально не відбувається.
8. Критика тих, що проти ВПДехто уважав, що ті що є проти ВП: 1. це пацифісти, які не дбають про оборону держави і сприяють бандитам — грабункам і знасиленням. 2. це ті хочуть”відмілітаризувати Пласт” 1. Щодо питань звернених до “пацифістів”. Є різні дефініції пацифізму: (1) пацифісти це ті, які засуджують будь-які війни, незалежно від їхнього характеру; (2) пацифізм це опозиція до війни або вживання сили (violence) як засіб полагодження непорозумінь або (3) відмова воювати оружжям базована на моральних або релігійних підставах. Не думаю, що будь-який член комісії уважав, що не потрібно війська для оборони держави. Одночасно, я думаю, що всі пластуни (скавти) повинні стреміти до того, щоб непорозуміння полагоджувалися мирно. Отже в одному зрозумінні всі пластуни пацифісти. 2. Щодо “відмілітаризування Пласту”. Кожна мудра організація час до часу перевіряє свої правила, засоби, програми і до пеної міри цілі. Не важне звідкілля елементи походять, питання має бути — чи вони сьогодні потрібні і в якій формі. На жаль Пласт занедбує систематичну перевірку багатьох срав. Приклади справи, яка потребує уваги і до певної міри пов’язана з питанням ВП — це дисципліни. Питання яке Пласт потребує собі поставити є – яку дисципліну ми плекаємо. Ідеал до якого кожне демократичне суспільство повинно б стреміти – це самодисципліна. Отже перше питання для Пласту повинно бути, як плекати самодисдипліну. Очевидно діти/люди не ангели і потрібно в Пласті і дисципліни. І знова питання якої дисципліни. Тут знова є багато досліджень, які вказують на те, що найкраще вимагати дотримання правил радше ніж наказів людей. Правила відносяться до якоїсь групи, наказ підкреслює зверхність. Плихологічно є різниця між поняттям відповідального і зверхника. На цю тему потрібно багато дискусії. Може часом корисно собі пригадати, що й Гітлєр і Сталін мали “дисципліну” і “порядок”. Подумаймо точно, що ми хочемо, коли вживаємо ті самі слова. Пошана УкраїниПрошу шанувати нашу країнуТД: Коли світовий провід просить нас всіх висловити думки щодо ВП, я певна, що кожний з нас старається це виконати сумлінно. Я особисто старалася свої думки обґрунтувати. Коли я уважаю, що Пластові, чи то в Канаді, Австралії чи Україні не бажано ВП, це не брак пошани до будь-кого. Це щире переконання, що ВП може бути не корисним для пластунів/для Пласту. 9. Чи військове пластування реальне в пластових обставинах?Будь-яке спеціялізоване зайняття вимагає професійних провідників з відповідним знанням, вмінням і досвідом головно тому, що більшість спеціялізацій пов’язаних з природою або військом, мають велику дозу небезпечних елементів. Пласт, ні жадна організація базована на добродійній праці, не має досить людських ні фінансових резурсів витринувати чи отримати таких спеціялістів постійно. Лише велика субсидія уряду може дати можливість на переведення спеціялізованих зайнять. Тоді питання є які вимоги уряду і чи організація залишається скавтовою. (Інтернаціональний скавтінґ дозволяє лише на обмежені субсидії уряду.) В додатку до питань професійних спеціялістів/ґідів виринає питання, до якого рівня небезпек Пласт повинен наражувати молодь. В Канаді недавно комісія розглядала питання чи школи повинні брати учнів у лещетарських прогулянках в обставинах де є можливість снігової лявіни. (Після того, як 6 студентів згинуло.) Відповідь була підставово – ні (помимо професійних ґідів). Пластові проводи потребують це питання дуже солідно розглядати.
ІV. Пласт без ВП
Завдання Пласту. Пласт має плекати принципи і вартості і самовиховання. Все решта це засоби. Всілякі спеціялізації, офіційні чи неофіційні, у пластових програмах часом/часто перетворюють засоби у мету. Тут подаю моє зрозуміння завдання Пласту. Що Пласт мав би дати молоді:
Пластова молодь піде у світ, який постійно міняється, де часто треба міняти кар’єри, де треба творити свій життєвий шлях. У сучасних та майбутніх родинах, де батько і мама працюють поза домом треба творити свої правила співпраці та розподілу обов’язків. Молоді треба навчитися як розподіляти час: для себе, для других, для суспільства; як упорядковувати свої цілі, щоб робити якнайкращі рішення дії. У сучасному і тим більше у майбутньому світі, успіх вимагає творчости, самоаналізи і вміння організувати життя. Що пластові проводи повинні робити є постіійно перевір’яти чи всі програми та правила (не принципи і вартості) є корисні і дають нагоди молоді, якнайкраще піготовлятися до світу, який вони зустрінуть.
Скавтська метода. Висловлена думка на КВП — Це вже не кузня борців за Україну, а лише дитяча забавка. ТД. — Це звучить, як обезцінення цілого скавтського руху. Гра є надзвичайно корисним засобом у вихованні дітей/молоді. Процес виховання/самовиховання повноцінних одиниць починається в ранньому віці. Гру давно перебрали й школи, а тепер школи перебирають і більш явне поняття самовиховання. В державі є місце на скавтську організацію, є місце на організацію кадетів. Не мішаймо їх.
V. Інші поняття, що потребують уваги у Пласті
В продовж дискусій пов’язаних з ВП виринули різниці думок на багато тем. Ось кілька прикладів різниць думок щодо понять, які Пласт плекає. Пропагування незрілих виховниківВимога в ориґінальній пропозиції ІІІ-ої Проби ВП Б. 3. “... вів виховну працю впродовж року ... або з гуртком молодшого юнацтва.” За правильником, впорядник гуртка має мати вишкіл впорядника і 18 років. Нагляд дійсного члена не міняє сутті проблеми – виховник потребує бути зрілим. І так не кожний 18-літний надається на виховника. Є питання чи ті, що пропагують незрілих виховнкиків справді розуміють ролю і користь менторів (в англосаксонському розумінні того слова.) Ця тема потребує уваги у Пласті окремо від питання ВП. Роля в житті... ви погодитесь, що чоловіки і жінки мають дещо відмінні життєві ролі. ТД : Якщо ви хочете сказати, що суспільство повинно надавати жінкам і чоловікам специфічні відмінні ролі і обмежувати їх вступ до інших — я НЕ погоджуюся, з очевидним вийнятком — родження дітей. Кожна особа повинна собі сама вибрати свою життєву ролю беручи під увагу: вроджені і набуті здібності, свої вартості, свої зацікавлення, реальні можливості, свої мрії, свою амбіцію, а обов’язки піклування дітей і провадження родинного гніздечка чоловік і жінка потребують посвойому розділити справедливо, як їм виходить.
Накинені ролі, головно, як одиниця даної ролі не хоче, часто доводять до покривдження, приводять людям невдоволення з життя, а для суспільства творять непродуктивних одиниць і нефункційні клітини суспільства.
Початок форми |
